Єрмачков : “Я не вірив, що таке може бути, не знав, як на це реагувати”

Інтерв’ю із новачком молодіжної команди бременського “Вердера” Іваном Єрмачковим. Відверта розмова із 19-річним оборонцем, гравець розповів, де розпочинав свй футбольний шлях, про несподіваний виклик до юнацької збірної України, а також Іван поділився очікуваннями від переходу до клубу Бундесліги.

По-перше, хотів би привітати тебе з великим кроком уперед, нещодавно ти підписав угоду із “Вердером” – клубом Бундесліги. Які у тебе були враження-емоції, коли ти ставив автограф під контрактом ?

“Дякую за твої вітання. Ти правильно зазначив, що це для мене дійсно великий крок вперед, що я підписав контракт з “Вердером”. Мої емоції були неймовірними, спершу я не вірив, що таке може бути, не знав, як реагувати, неначе у казці. Зараз вже чітко усвідомлюєш, що ти гравець цього клубу, а от у момент підписання угоди, здавалося, що це не з тобою відбувається”.

Наскільки відомо, перемовини щодо трансферу велися із багатьма клубами Першої та Другої Бундесліги. Чому твій вибір зупинився саме на команді з Бремена ?

“Так, велися перемовини з “Нюрнбергом”, “Хольштайн Кілем”, “Шальке”, “Фрайбургом”. Вибір зупинився на Бремені, тому що вони запропонували найкращі умови для прогресу. Представники клубу сказали, що бачать мене через рік вже у основній команді “Вердера” на позиції центрального захисника. Для мене це надзвичайно важливо”.

Іване, чого ти особисто очікуєш від переходу до “Вердера” ? Знаю, що ти виступатимеш за молодіжну команду, але залучатимешся до тренувань із основою, цей фактор відіграє важливу роль для тебе ?

“Хотілося б максимально швидко адаптуватися в дублі, і за мінімальний час потрапити на тренування з основою. Буду доводити тренерському штабу, й загалом клубу “Вердер”, що я гідний виступати за цю команду, гідний одягати їхню футболку та грати в Бундеслізі. Щодо молодіжки, то я вважаю, що це дуже хороший поштовх для мене. Я розпочинатиму тренувальні збори із першою командою, це мені допоможе краще підготуватися, і я зможу приїхати у відмінних кондиціях на юнацьке Euro-2024″.

“Вупперталь” чи “Вупперталлер”, як правильно ? Чи обидві версії мають право бути ? Декілька слів про час проведений у команді.

“Правильно казати “Вупперталь”, якщо брати до уваги повну назву клубу, то вона звучить наступним чином – “Вупперталівська Спортивна Школа”. Обидві версії мають право бути, озвучуй, як тобі зручніше. Щодо “Вупперталю”, то це доволі цікавий клуб, непогана команда, хороша інфраструктура, але дуже-дуже-дуже нестабільна ситуація у аспекті фінансування. Загалом там все добре : команда, фани, стадіон.

Початок сезону для мене був провальним, особливо перші чотири матчі… Але потім все стало на свої місця, я знайшов себе у Юнацькі Бундеслізі U-19 й почав демонструвати хороший результат”.

Твоя карʼєра в Україні, де ти робив перші кроки у футболі ?

“Я розпочинав футбольний шлях у спортивній школі ДЮСШ 10 (м. Київ), навчався там до 11 років. Моїм першим тренером був Ярмолинський Леонід Михайлович – це фахівець, який багато чому мене навчив, від якого я отриав футобльні ази, база, яку й мав надати якісний наставник.

Потім я перейшов у “Діназ”, на той момент – це був філіал київського “Динамо”. У тому складі грали Тимур Тутєров, Андрій Маткевич, Роман Саленко, Іван Катуха, Єгор Сизонюк, Олексій Гусєв та Антон Дрозд. Дуже багато хлопців, які представляють юнацьку збірну України.

У “Діназі” я виступав до 16 років, згодом перейшов у ковалівський “Колос” U-17. Там мене тренували досвідчені наставники, а саме Каленіченко Євеній Серійович та Костенко Андрій Михайлович, я там пробув 6 місяців, топові тренування, топова академія.

Незабаром я приєднався до “Колоса” U-19, і з командою полетів на зимові збори. Ми перебували там майже три тижні, мені запропонували підписати угоду з “Колосом”, але розпочалося повномасштабне вторгнення росії до України, почалася війна… Через деякий час я перейшов до “Вупперталя”.

Іван, ти приділяєш багато часу індивідуальним тренуванням й самовдосконаленню. Підготовка до Юнацького Євро-2024 вражає, бачимо, як працюєш із провідними фахівцями Бундесліги, топовими професіоналами у своїх галузях. Розкажи трохи про це.

“Я не вважаю себе талановитим гравцем, тому повинен правцювати більше, аніж інші футболіст. Я точню знаю, що це дасть свої плоди. Мої індивідуальні тренування з топовими фахівцями Бундесліги – допоможуть досягти бажаного результату”.

Дебютний виклик до юнацької збірної України, як ти відреагував на нього ? Хто тобі про нього повідомив ? Радості не було меж, безумовно.

“Я дуже хочу потрапити до зявки збірної на Юнацьке Євро, тому роблю все можливе, аби тренер мене викликав, знову звернув на мене увагу та дав ще один шанс, щоб змогти проявити себе на такому великому турнірі”.

Перший виклик видався доволі цікавим, мене навіть не було у резервному списку збірної, але про мене якось дізналися, й попросили надіслати декілька матчів, аби переглянути ігри. Представникам збірної усе сподобалося, й мене за два дні до старту чемпіонату викликали до табору команди, придбали квиток, і я вилетів… Все сталося доволі несподівано, я не встиг нічого зрозуміти, дійсно, все як у казці, знову.

Продовжи речення : Коли я виходжу на поле у футболці збірної України, то я відчуваю.

“Коли я виходжу на поле у футболці збірної України, то я відчуваю себе Отаманом, я також розумію, що в мене нема права на помилку”.

Українська діаспора у німецькому футболі щорічно збільшується, чи є гравці із якими ти спілкуєшся/контактуєш найчастіше ?

“Дійсно, українська діаспора в німецькому футболі – надзвичайно велика. Майже в усіх топових командах Бундесліги грають наші хлопці, стартуючи з вікової категорії U-9, завершуючи U-23. Я вважаю, що з кожним роком усе більше гравців буде долучатися до хороших академій та клубів Німеччини, я впевнений, що наша збірна, можливо через війну… стане набагато сильнішою. У найкращих командах Бундесліги виступають українські хлопці, які в майбутньому зможуть суттєво посилити національну збірну”.

Іван, чи мав змогу відвідувати поєдинки Бундесліги ? Можливо ходив на матчі національної збірної, коли “Синьо-жовті” виступали у Німеччині ?

“Не було змоги відвідувати матчі Бундесліги та збірної України. Але планую поїхати на декілька поєдинків “Синьо-жовтих” на Euro-2024 у Німеччині”.