Данило Бескоровайний — український футболіст, захисник словацького клубу “ДАК 1904”. Майстер спорту України міжнародного класу. У 2019 поїхав з командою України U-20 на молодіжну першість світу в Польщі, з якою став чемпіоном.
Даниле, твоя перша легіонерська команда – литовський “Атлантас”, чи пригадуєш, як відбувався перехід з “Волині” та загалом, період кар’єри у Литві ?
Коли прийшов новий спортивний директор у “Волинь”, перед ним було поставлено завдання – змінити команду, аби вийти у вищу лігу. В мене закінчувався контракт з ними й була можливість грати в Україні. Алея вирішив – спробувати себе у Європі. Сказав агенту, що якщо є варіант з будь-якою Європейською лігою, шанс там грати, тоді – я готовий. Так і вийшло, що команда була “Атлантас”, туди я і поїхав грати й не шкодую про свій вибір.
В чемпіонаті Литви – ти провів більше 5 місяців, а згодом – перейшов у “ДАК”, як повідомлялось, через фінансові труднощі в клубі, на той момент, чи були ще якісь пропозиції від команд ?
Так, була затримка по зарплаті, тому я розірвав з ними контракт, і підписав угоду з клубом “ДАК 1904” й відправився у оренду, бо хотів отримувати стабільну ігрову практику. Про інтерес з боку інших команд не чув.
У стані “ДАКу” – ти з 2018-го року, що можеш розповісти про містечко Дунайська-Стреда ? Що тебе найбільше вразило у ньому ? Читали, що у цьому місті – 80% населення – угорці.
Місто маленьке, але у ньому – є все для розвитку. В нас шикарна академія : 12 полів, новий стадіон. Все, що потрібно для розвитку молодому футболісту. Так, населення переважно угорці, але більшість людей – знають словацьку мову й всього година їзди від Братислави, куди я часто їжджу в свій вихідний.
Яка відвідуваність глядачів у чемпіонаті Словаччини, до періоду пандемії ? Зазвичай, багато було уболівальників на трибунах ?
Якщо взяти до уваги першу 6-ку, то відвідуваність хороша, не можу сказати в цифрах, і звичайно, коли гранд приїжджає грати на виїзді з командою, котра нижче в таблиці, тоді приходять багато людей. Але, що вражає в Словаччині, це повністю нові стадіони, маленькі, але дуже красиві й компактні.
Порівняй швидкості футболу в Україні та Словаччині ?
У Словаччині більш швидкісний футбол і видовищний, як і у всій Європі, але все ж, я думаю, рівень України вище, тому що у нас є гранди такі, як “Динамо” й “Шахтар”.
У “Волині”, ти грав під керівництвом Віталія Кварцяного, безперечно – тренера з гумором, можливо, пригадаєш якусь веселу історію ?
В нас був товариський матч з “Карпатами”, в першому таймі, програвали 0:3, Віталій Володимирович прийшов у перерві – кричав на захисників і повзаючи на колінах, говорив до них, як вони атакують команду суперників. Тренер хотів цим сказати, аби ми були жорсткіші. Так і вийшло, в другому таймі “Волинь” забила 3 голи й захист зіграв відмінно.
Даниле, в поточному сезоні – ти дебютував у Єврокубках, а саме у кваліфікації Ліги Європи, розкажи, які емоції у тебе були, чи хвилювався перед виходом на поле ?
Емоції неймовірні, я зіграв свою першу гру в сезоні – й відразу в Лізі Європи. Я дуже довго лікувався від травми і був радий вийти на поле, тому ця гра запам’ятається мені на все життя.
Тепер, трохи про юнацький Чемпіонат Світу, найбільш пам’ятний матч для тебе ? Проти якого гравця тобі було найважче грати ? Чи можеш когось виокремити ?
Найбільше запам’ятався матч проти Італії, так як з дитинства вболіваю за “Ювентус”, мені дуже хотілося у них виграти й подивитися на рівень гравців свого віку. Я не можу сказати, що проти когось мені було важко грати, просто допускав дитячі помилки, які приводили нашу збірну до пропущених голів, а позначалося це браком досвіду виступів за збірну.
Після тріумфу на світовій першості, з’являлась інформація про інтерес від європейських топ-команд, чи були конкретні пропозиції ?
Так, було достатньо пропозицій, але мій клуб “ДАК” – просив великі гроші за мене, і команди – не були готові платити, до того ж, у мене паспорт України, а не Євросоюзу, тому мені було вдвічі важче кудись поїхати грати.
Чи слідкуєш за чемпіонатом України в поточному сезоні ?
На жаль, не дивлюся наш футбол, віддаю перевагу дивитися англійську лігу й вчитися чомусь у захисників.
Грати за національну збірну України – пріоритетна мрія кожного футболіста. Чи очікуєш на виклик до головної команди ?
Кожен футболіст мріє грати за національну збірну своєї країни – і я не виняток. Але, є тренери, які стежать за футболістами і дивляться на їх готовність. Гадаю, якщо я зможу переїхати з чемпіонату Словаччини в сильнішу лігу й розкритися там. Думаю, що все може бути.
Декілька порад для молодого футболіста від Данила Бескоровайного.
Цінуйте себе й Ваше здоров’я! Йдіть до своєї мрії – не озираючись назад! І тоді у Вас все вийде!
