Євген Бохашвілі — український футболіст, нападник індонезійського клубу “Слеман”. В Україні гравець виступав за “Дніпро”, “Кривбас”, “Карпати”, “Волинь”, “Нафтовик” й “Рух”. А також грав за молодіжні збірні України різних вікових категорій.
Ваш дебютний “Легіонерський вояж” відбувся до Грузії, можеш розповісти декілька слів про час перебування у складі “Торпедо” ?
Це був не найвдаліший мій період, але Грузія – відмінна країна, і я сподіваюся що футбол там буде розвиватися, так як, все таки – це для мене рідна країна.
Поточна команда Євгена Бохашвілі – індонезійський “Слеман”, коли з’явилася змога перейти у екзотичний чемпіонат, чи довго Ви приймали рішення щодо переїзду ?
Звичайно, я дуже переймався з приводу переходу в Азію, бо нічого не знав про Індонезію. Але у мене не було багато часу на роздуми, я був тільки після операції і це був єдиний варіант – куди мене брали на контакт відразу, і де у мене був час, щоб відновитися перед чемпіонатом, бо стартував сезон у травні, а операцію я зробив в лютому.
Загалом, у чемпіонаті Індонезії, виступає лише 2-оє українців – Євген Бохашвілі й євген Буднік, чи підтримуєте зв’язок із земляком ?
Звичайно, він багато питав у мене за Індонезію, перед його переходом, та й тут ми часто спілкуємося і бачимося.
Як Вас прийняли у команді, на якій мові спілкуєтесь у колективі ?
Прийняли спочатку так собі, не всі знали, в якому я стані, бо я тільки зробив операцію. 28 лютого – я вже був у Індонезії, а 12 лютого – мене прооперували. Але потім, майже відразу, всі дуже добре ставилися до мене. Спілкуюся на англійській мові.
Чи є якісь цікаві нюанси у тренувальному процесі “Слемана” ?
В цьому й річ, що я переживав як раз за це. Що тут буде відрізняться підготовка до сезону та й взагалі все відрізнятиметься від Європи. Але на подив – тут все на хорошому рівні.
Що Вас найбільше здивувало у Індонезії, розкажи про місцевий колорит й вболівальників.
Мене здивувало, скільки людей тут “хворіють” футболом. Як вони готуються до матчу, яка тут атмосфера на кожній грі. У це відразу можна закохатися. У минулому сезоні Ви закріпились у #Top5 бомбардирів ліги, забивши 16 м’ячів, чи поставив собі на меті у поточному чемпіонаті – перевершити власне досягнення ?
У цьому сезоні хочу ще краще себе проявити, тому що від мене очікують ще більшого, і взагалі завжди треба ставити перед собою ще вищі цілі в наступному сезоні, не важливо як добре ти провів попередній сезон.
Охарактеризуйте коротко Лігу Індонезії. Більше команди грають у силовий чи технічний футбол ?
Тут більш технічний і швидкісний футбол, багато моментів у грі, велике напруження.
Як проводите вільний від тренувань час ?
У вільний час намагаюся подивитися історичні місця, їх тут багато : Храми, вулкани, красиві острови.
Чи місцеві жителі, або Ваші партнери по команді, щось знають, або чули про український футбол, загалом ?
Тут чули в основному про Андрія Шевченка, його тут дуже люблять. Про український футбол мало знають, хіба що про “Динамо” й “Шахтар”.
Адаптація у новій країні, як вона пройшла ?
Я адаптувався дуже швидко, ще переймався, що тут велика вологість і важко грати буде, але буквально за місяць я звик.
Улюблена страва у індонезійській кухні ?
Тут є цікава страва – називається сате. Це наче маленькі шашлички такі, з телятини або з баранини. Вони смачно це роблять. Іноді ходимо з місцевими хлопцями поїсти, вони ж то знають, де добре готують цю страву.
Тепер про наболіле : на жаль, у всьому світі досі триває пандемія коронавірусу, як у Індонезії проходив карантин, чи присутні зараз якісь обмеження ?
Так, це дуже болюча тема – скрізь. Але, Слава Богу, в Європі вже повернулися до чемпіонатів, й по-трохи вболівальники вже почали ходить на стадіон. А тут, на жаль, ще призупинений чемпіонат, і поки ми всі чекаємо рішення – що буде далі. Ми тренуємося, до слова, обіцяли 1 жовтня відновити чемпіонат, але знову через пандемію – перенесли, кажуть що можуть взагалі його скасувати, тому дуже зараз переживаємо яке рішення буде. Хоча, ситуація тут краща, ніж в різних країнах Європи, де все одно грають й навіть з уболівальниками проходять ігри. Тут сказали : будуть матчі без фанів, але й то – перенесли. Отже, зараз ми всі в очікуванні хороших новин.
