Миколенко : “Мені хочеться допомагати команді, забив – добре”

Sport.ua : Український легіонер “Евертону” та збірної України Віталій Миколенко оцінив майбутній матч Ліги націй проти Ірландії :

5-й матч поспіль за короткий термін. Чи є емоційна та фізична втома ?

Я думав про це. Але немає такого, щоб в один ряд поставити слова збірна України та втома. Я приїхав сюди грати за Україну, за своїх рідних та тих, хто нас підтримує. Не можна втомитися у збірній України.

Як вас привітали з першим голом за збірну ? І як вас підтримує “Евертон” у ці складні часи ?

Я отримав вітання від одного з тренерів “Евертона”, а також гравця збірної Шотландії Паттерсона. Я радий, що “Евертон” запросив “Динамо” провести контрольний матч, і це дуже важливо. Хочу всім подякувати, усі країни, де ми проводили матчі.

Яремчук жартома сказав, що ти не вмієш святкувати голи. Що ти відповів йому ?

Я забив перший гол, от і все. Мені хочеться допомагати команді, забив – добре. Про святкування я не думав, а думав лише про те, як допомогти команді.

Вже дуже довго триває збір національної команди. З якими емоціями наближаєтеся до останньої гри на цьому відрізку ?

Емоції позитивні, бо виграли останній матч. А коли перемагаєш, то скоріше йде відновлення. Не бачив такого настрою у хлопців, мовляв, уже всі у відпустці. Викладатимемося на 100%.

Віталію, “Евертон” боровся за виживання, а в Україні почалася війна. Як ви почувалися ?

Зараз почуваюся нормально. Але краще б зараз ми могли грати в Україні. Скажу, що це був найважчий час. Коли раніше я мав якісь проблеми дрібні в житті, то я вважав, що це величезні проблеми. А в “Евертоні” мені треба було виходити та доводити. Потрібно було зосередитися на футболі та грати.

 Як гравець збірної Ірландії Шимус Коулмен допоміг тобі у “Евертоні” ?

Розкажу одну історію. Коли я прилетів 31 грудня до Англії, я тільки познайомився з новими партнерами. Але на Новий рік Шимус мені написав, що знає, як мені важко на новому місці, і що він завжди готовий мені допомогти і буде поруч, поки я в “Евертоні”. І з того часу він мені дуже допомагає. Великий капітан.

Сергій Сидорчук розповідав, що його родина у Запоріжжі, а поряд з містом – російська армія. Яка ситуація у вашої родини ?

Мої батьки у Києві. На щастя, з ними все гаразд. Мої друзі у різних містах України. Намагаюся підтримувати зв’язок з ними. Вони більш-менш у безпеці.