Ребров : “Ми можемо захищати нашу країну та все зробимо для цього”

Футбол 1/2/3 : Головний коуч аравійського “Аль-Айну” Сергій Ребров спростував російський міф про утиски російськомовного населення в Україні, розповів про те, чи вистачає йому сьогодні мотивації для роботи а також про можливість протестів росіян проти чинного режиму путіна :

“У моєму розумінні, у чому проблема. Приходячи до нашої країни, вони хочуть показати всьому світу, що це операція зі звільнення когось. Я жив у Горлівці і за все своє свідоме життя не пам’ятаю, щоби хтось принижував гідність людей, які спілкуються російською мовою. Ніколи такого не було.

Але в процесі операції вони хочуть показати, що звільняють когось, при тому, що вони не дають людям з Маріуполя просто виїхати і продовжують бомбардувати. Це страшно, не по-людськи щодо нашої країни, людей. Ми можемо захищати нашу країну та все зробимо для цього.

Я вдячний своїм гравцям, які допомагають. Я їм одразу, у перший день війни сказав, що відбувається у моїй країні. Нині я з командою не на 100 відсотків. Футболісти це зрозуміли й зараз справді мені допомагають. Я бачу, що без слів вони знають, що робити. Після гри я, звичайно, абсолютно без емоцій – не такий, як був раніше.

Я багато розмовляв з Андрієм Ярмоленком. Він сказав, що перший тиждень взагалі нічого не міг робити. Йому тренер сказав: “Можеш ходити на тренування – можеш не ходити”. Але потім він зрозумів, чим може допомогти. Він повинен залишатися професіоналом, виходити на ігри, і своєю роботою показувати силу українців.

Є українці, які захищають нашу країну в межах кордонів та українці, які своєю роботою, вчинками на футбольному полі, професіоналізмом показують, наскільки у нас сильна нація.

Звичайно, він робить максимум того, що може. Але, знову ж таки, це все без емоцій. Немає тих емоцій, що були раніше. І я не знаю, коли вони тепер будуть. Я впевнений, що ми переможемо у цій війні. Але коли вона закінчиться, у нас не буде тих емоцій, які були раніше.

Ось що дивно: у нас йде війна в країні, але в нас у супермаркетах люди не б’ються за гречку та цукор, а там вони б’ються за цукор, коли їхні сини вмирають. Ось у мене питання: якщо порожній холодильник переможе телевізор, можливо, тоді до них щось дійде?

Не думаю. Я так само як і ви, мабуть, слухаю розмови російських солдатів, коли вони дзвонять матерям, дівчатам. Я чую, про що вони говорять – це просто божевілля. Ці солдати вбивають дітей, жінок, цивільних – вони говорять про якусь кока-колу… Тому я не знаю, як достукатися до когось.

Я читаю Навального, я читаю канал Insider – цікаво, що сучасні люди думають. Їх багато, але вони не вилазять, до певного часу.

Я сподіваюся, що наше з вами інтерв’ю – це крапля у морі. Я сподіваюся, ті популярні люди з України, яких знають у росії, вони спробують донести.

Дуже багато зараз залежить від простих людей. Навіть не вийти на вулицю, а показати якусь підтримку. Коли їх буде багато, то їх уже нікуди буде садити на 15 діб або на 15 років. Люди просто повстануть проти цього режиму, тому що цей режим вбиває в людях бажання прогресувати, бажання користуватися новими технологіями, бо закривають абсолютно все”, – розповів Ребров.